Роман Дмитра Кешелі "Родаки"

     
    На таке читання рідко щастить, адже тут сильні натури. А який колоритний текст! А скільки тут життєвої мудрості і несусвітньої дурості! А яке поєднання патріотизму, відчаю й нестримного гумору! І цей невгамовний збиточник, не по літах мудрий Митрик,  без якого не було б роману, з витонченою душею, що чинить так, як розуміє правду, і далеко не всім солодко від неї! Люди біля Митрика- дивний світ: жертовна Берегиня баба Фістарошка, і протилежні за вдачею діди, і надламаний жорстокими обставинами вчитель Фийса; і "найрідніші і найсолодші" йому мамка, що пішли у вічність, а "Митрик слізно благав їх не йти". Всіх персонажів об'єднує мудрість любити життя й виживати.
    Прочитайте цей "роман-колаж із стихій життя": учіться в історії, смійтеся, захоплюйтеся, позбувайтеся проблеми батьків і дітей у власних сім'ях, поглиблюйте знання з педагогіки і дитячої психології. Можливо, і вас опосяде запитання: чому не помічаємо і не висуваємо наших письменників на премію Нобеля? Дмитро Кешеля, безумовно, кращий серед них.